Як говорити з дітьми та підлітками про насильство та війну?
Війна – це травматична подія для всіх. Особливо для дітей. Але дорослі можуть мінімізувати її вплив. Адже саме від поведінки дорослих, їх реакції залежатить спокій юних громадян. Як говорити з дітьми про війну, як допомогти їм зберегти психічне здоров’я.
Говори... і слухай. Старші підлітки чують про теми, пов’язані з насильством, злочинністю та війною, у соціальних мережах, на YouTube, на телебаченні та у фільмах, які не завжди є надійними джерелами інформації. Спробуйте зрозуміти, що знають ваші діти, перш ніж приступати до пояснення. Запитайте у дитини: «Що ти чув?» І що ти про це думаєш?».
Обговорюйте сенсаційність у новинах та ЗМІ. Поговоріть з дітьми про те, як засоби масової інформації (зокрема інформаційні агентства, телешоу, кінокомпанії та розробники ігор) використовують екстремальні теми, щоб привернути увагу. Це допомагає дітям критично міркувати про відносну важливість тем, слів і образів, які використовуються для залучення аудиторії, а також їхній власний вибір засобів масової інформації.
Припустимо, що вони знають, але не думайте, що їхні знання досконалі. Підлітки отримують значну частину інформації з інтернет-джерел, але вона може бути оманливою або неправдивою. Тим не менш, важливо поважати їхні знання та здатність вчитися самостійно- це процес, який потрібно заохочувати.
Заохотити їх говорити. Старші шкільні роки можуть бути важкими, оскільки підліткам стає важливіша, що думають їхні друзі. Ці вікові особливості можуть завдавати труднощів у спілкуванні. Намагайтесь не повчати дітей, а натомість запитайте їх думку щодо речей. Заохочуйте їх підкріплювати свої ідеї законними джерелами новин, а не просто повторювати те, що сказали інші. Скажіть щось на кшталт: «Я не завжди згодний/згодна, але мені цікава твоя думка».
Особливо корисно з дітьми обговорювати наші перемоги, говорити про те, що в нас вистачить сил та ресурсів, щоб відбудувати нашу країну, що Україна, її села та міста стануть ще гарнішими та ріднішими. Тому що зараз формується ще міцніша нація, велика українська родина. Говорити, що вони також можуть зробити свій внесок в перемогу. Наприклад, тим, що гарно навчатимуться, бо кожен має робити те, що вміє і може. Тобто потрібно направити їхню енергію в правильне русло.
