Хто, як не я? У Степанецькому ліцеї вшанували День українського добровольця
«Добровольці – це люди, які самі вирішили стати на захист України, тому що так підказало їм серце».
Саме ці слова стали ключовими під час патріотичної години, що відбулася в нашому ліцеї до Дня українського добровольця. Напередодні ми говорили про тих, хто не чекав наказів, не шукав виправдань, а просто взяв рюкзак і пішов захищати наше майбутнє.
Центральною частиною заходу стала зворушлива історія маленької Оленки та її батька – добровольця з позивним «Яструб». У простій дитячій розмові розкрилася велика істина: добровольці – це не супергерої з фільмів. Це вчителі, лікарі, програмісти та фермери. Це люди, які понад усе люблять свою землю і своїх дітей.
«Я став добровольцем, щоб ти жила у вільній країні, вчила справжню історію і говорила рідною мовою», – ці слова тата-добровольця стали найкращим уроком патріотизму для наших учнів.
Під час заходу учні згадали історію формування добровольчого руху. Ведучі розповіли про події 2014 року, коли з’явилися перші батальйони та потужний волонтерський рух. Поділилися фактами про Українську добровольчу армію (УДА) – формування, де люди об’єднані не званнями, а совістю та гаслом «Покликані перемагати».
Ми дізналися, що бути добровольцем – це мати особливий поклик у крові, який передався нам від козаків та січових стрільців. Це генетичний код, що вчить у найтемніші часи питати себе: «Хто, як не я? Коли, як не тепер?».
Завершився захід під звуки легендарної пісні «Воїни світла». Ця мелодія стала гімном для кожного, хто тримає щит над нашою Україною.
Ми пишаємося нашими захисниками-добровольцями! Дякуємо за кожен ранок, за можливість навчатися та мріяти під синьо-жовтим прапором. Ви – наше світло, наша гордість і наш захист.
Слава українським добровольцям! Слава Україні!
