Лялька-мотанка
Українська лялька-мотанка була не просто іграшкою, а й оберегом, символізувала неперервний зв’язок між поколіннями. У 20 столітті Український народ пережив непоправних людських втрат це війни, репресії, голодомори, депортації, штучне “перемішування” населення таким чином люди не мали змогу передати культурну спадщину своїм дітям і з часом мотанки себе віджили.
Лялька - мотанка є архетипом, адже із часу виникнення й до сьогодення зберегла багато значень. Лялька мотанка робиться шляхом намотування ниток, вплітаючи в них сухі трави, квіти, зерна. Вона схожа на свою сестру, яка робилася з глини і в неї також додавали зерно, борошно або злаки. Трипільці вирощували льон, коноплі й було розвинене ткацтво. І до сих пір вважають що лялька зроблена з ниток льону або коноплі має сакральне значення .
Лялька - мотанка відома з незапам’ятних часів і була оберегом в українській родині. Головне призначення ляльки –берегти душу свого власника від зла й нечистих помислів. Це могутній магічний талісман та символ зв’язку між поколіннями, знана в багатьох культурах земної кулі. В давнину такі ляльки використовувалися як ритуальні, обрядові, а потім колекційні.
