День 3 у таборі “Росавка”. 4 червня — вічний біль нації.
Ця дата нагадує світові про те, що за кожною щоденною цифрою статистики приховуються зруйновані життя та невимовне горе. Внаслідок бойових дій загинули 630 українських дітей, а понад 1960 маленьких українців отримали поранення.
Загалом від війни постраждали щонайменше 2590 дітей – і за цією страшною цифрою стоять обірвані життя, недомовлені слова, незіграні ігри та нереалізовані мрії.
Кожне з імен загиблих могло б бути у списках школярів, випускників і студентів. Вони б бігали вулицями рідного міста, мріяли про майбутнє та зростали під мирним небом. Однак замість цього їхні імена лунають у новинах поряд зі словами: "загиблий", "смерть", "поранений" і "втрата".
У таборі “Росавка” цей день був присвячений вшануванню пам'яті дітей, які загинули внаслідок збройної агресії російської федерації проти України.
Як символ цього дня діти у загонах виготовляли ангеликів і голубів. Потім переглянули відеофільм про цю страшну трагедію українців. Вшанували пам’ять про загиблих діток хвилиною мовчання.
Маленькі ангели, яким би ще жити і жити, полетіли на небеса. Цей день ніколи не має повторитися.
Ми голови схиляємо в скорботі.
Ми пам’ятаємо.
Ми не пробачимо.
