Що варто знати, аби зменшити ризик булінгу
Пам’ятка для дітей
Ти свідок булінгу. Що робити?
1. Одразу клич на допомогу дорослих, які є поруч (булінг необхідно зупинити).
2. Якщо булер встиг втекти до їх втручання, допоможи постраждалому/лій і разом чекайте на допомогу.
3. Розкажи дорослим все, що побачив/ла.
4. Розкажи вдома про ситуацію, свідком якої ти став/ла.
Якщо твій друг/подруга поділилися з тобою тим, що потрапили в ситуацію булінгу, обов’язково говори з ними про це. Вони потребують підтримки. Порадь звернутися по допомогу до дорослих, яким ви довіряєте. Запропонуй бути поруч з постраждалим/ою під час розмови з дорослими.
Ти під загрозою булінгу. Що робити?
1. Якщо є можливість, намагайся уникнути сварки. Вдавай, що тобі байдуже. Спробуй піти з місця подій.
2. Якщо ситуація не дозволяє піти, зберігай спокій. Спробуй не втрачати гумору (це може спантеличити кривдників).
3. Стримуй страх, гнів і злість. Саме їх домагаються кривдники.
4. Не вступай у бійку. Кривдники тільки й чекають приводу для застосування сили.
5. Якщо булер не зупиняється, а справа дійшла до бійки – клич на допомогу. Кричи голосно! На жаль, буває, що люди, проходячи повз, можуть не надати значення тому, що відбувається. Однак є вірогідність, що саме твій голосний поклик приверне увагу людей, які зупинять булера.
Пам’ятай: щоб наважитися просити про допомогу, треба бути сильною людиною. Це – про тебе. І ТИ ЗРОБИШ ТАК!
6. Не залишай ситуації, що сталася з тобою, без уваги. Розкажи про неї батькам або іншим дорослим, яким довіряєш. Разом із ними (або без них) звернись до класного керівника, психолога/соціального педагога твого закладу освіти, а в разі їхньої неспроможності владнати ситуацію – безпосередньо до керівників: завідувача/ки навчальною частиною або директора/ки.
7. Якщо вчителі та адміністрація закладу освіти, не допомогли – звертайся до поліції або зателефонуй на Національну «гарячу» лінію для дітей та молоді за номером 116 111.
Якщо булером є вчитель/ка, звернись по допомогу до когось із дорослих, яким довіряєш, та разом (або самостійно) — до адміністрації школи. Якщо її представники не вплинуть на ситуацію, звертайтеся до поліції.
Щоб поліція мала змогу розібратися та покарати кривдників, необхідно мати докази.
Джерело: “Профілактика деструктивної поведінки підлітків (Т. Журавель & Ю. Удовенко, Ред.).